Львів, 9—10 жовтня 2026; Реченець для зголошень - 30 червня 2026
Перша шпальта
Архів журналу
Всі номери друкованого міждисциплінарного наукового журналу «Україна Модерна» розміщено на University of Toronto Press Journals.
Кожне число після свого виходу упродовж одного року має доступ за підпискою, через рік – у форматі вільного доступу.
Кожне число після свого виходу упродовж одного року має доступ за підпискою, через рік – у форматі вільного доступу.
Друзі та партнери
Меценат сайту -
генеральний директор
Оголошення
Всі публікації рубрики
ОголошенняПерша шпальта
Після війни населення Львова кардинально змінюється, і свідки історії табору вивозять ці травми з собою, а нові містяни привозять до Львова свої рани та історії, що робить пам’ять про Янівський табір не-своєю для нових львів’ян. На відміну від інших таборів примусової праці та смерті, Янівський не стає музеєм.
Українське суспільство стане набагато зрілішим, якщо дозволить собі вдумливо дослідити ці непрості сторінки поза безкінечним порочним колом чорно-білих дискурсів. Глибше осмислення історії Другої світової війни та визвольного руху дало би значно більше розуміння природи насильства і польському, і українському суспільствам.
Після війни населення Львова кардинально змінюється, і свідки історії табору вивозять ці травми з собою, а нові містяни привозять до Львова свої рани та історії, що робить пам’ять про Янівський табір не-своєю для нових львів’ян. На відміну від інших таборів примусової праці та смерті, Янівський не стає музеєм.
Українське суспільство стане набагато зрілішим, якщо дозволить собі вдумливо дослідити ці непрості сторінки поза безкінечним порочним колом чорно-білих дискурсів. Глибше осмислення історії Другої світової війни та визвольного руху дало би значно більше розуміння природи насильства і польському, і українському суспільствам.
У пропонованому тексті кураторка виставкового центру «Жива пам’ять» НІМЗ «Бабин Яр» розповідає про сучасні виставкові проєкти, пов’язані з осмисленням Голокосту та інших нацистських злочинів.
3 червня відійшов у вічність професор Петро Й. Потічний. Йому було 96 років. Його остання книга, написана у співавторстві, була присвячена його рідному селу Павлокома. Пропонуємо вашій увазі Виступ Романа Сенькуся на презентації книжки Петра Потічного "The Ukrainian Village of Pavlokoma. A Demographic Study".
Рубрики
У вирі війни
Статті та інтерв’ю
Всі статті рубрики
У вирі війни
Ukraine's new nationalism exemplifies the impossibility of separating ethnic from civic variants: nationalism has both elements, but now the latter is especially strong, because of the character of the current war, in which Ukraine not only fends off intended genocide – the erasing of Ukraine as a community of shared
Перша світова війна, як і будь-який інший збройний конфлікт, а тим більше глобальний, спричинила небачені зміни усіх без винятку сфер життєдіяльності. Свій помітний відбиток вона наклала й на повсякденне життя людей, які не брали участь у бойових діях та навіть ніколи їх не бачили, адже проживали у віддалених від фронту
Чи є до кінця осмисленими наслідки активного переведення українських археографічних даних за межі України? Чи сформувалося в українському фаховому полі належне розуміння того, як має виглядати матриця інтелектуальних прав, права на зберігання, та права на користування таких даних дослідниками та іншими? Чи готова Україна відстоювати свій архівний суверенітет?
Текст присвячено інтеграції у ринок праці українок, які були змушені залишити Батьківщину через російське вторгнення 2022 року.
Всі статті рубрики
У вирі війни
Питання історії
Найбільш дискусійні
Всі статті рубрики
Питання історії
After Russia’s full-scale imperialist onslaught on Ukraine in 2022, practitioners of Russian-cum-Eastern European studies in the west vowed to decolonize and de-center their field. Half a decade later, their rhetoric did change but not the long-established unabating focus on Russia, which perpetuates for free the Kremlin’s insidious influence on the
The word Holodomor was not always synonymous with the Soviet genocide of Ukrainians — in fact, for much of the early twentieth century it simply meant a starving person, used in the Galician and diaspora press to describe malnourished paupers or circus performers who publicly displayed their emaciated bodies for
19 травня виповнилось 111 років від дня народження Бориса Левицького, свого часу відомого на Заході совєтолога та журналіста, який співпрацював не тільки з українською еміграційною пресою, але був затребуваним автором для німецьких й австрійських газет та наукових журналів, для польського еміграційного видання «Культура».
In 2025, America abandoned Ukraine and Europe to Russia and chose the imperial past as a future. It is a turning point.
Всі статті рубрики
Питання історії
Подолання минулого
Історія геноцидів
Всі статті рубрики
Подолання минулого
Це інтерв’ю присвячене книзі «Українські жертви польських вбивств під час німецько-польської війни 1939 року».
Текст інтерв’ю з відомим ізраїльським дослідником війни та націоналізму Азаром Гатом присвячено його ключовим дослідженням.
The interview with the renowned Israeli scholar of war and nationalism, Azar Gat, centers on his major works and ideas.
У статті досліджується експропріація єврейського майна як один із важливих механізмів реалізації нацистської політики під час Голокосту.
Всі статті рубрики
Подолання минулого
Сьогодні деколонізацію часто уявляють як роботу з назвами, пам’ятниками, мовою й каноном. Усе це необхідно. Але небезпека полягає в тому, що імперія може втратити свої пам’ятники й усе одно залишитися в рефлексах: у ставленні до держави як до начальства, до людини як до ресурсу, до знання як до ієрархії дозволу.
Потрібно вже зараз спільно виробити чесну й збалансовану модель взаємодії та пам’ятання, яка стане публічним зобов’язанням обох урядів і суспільств. Вона має бути підтримана лідерами думок і моральними авторитетами й стати компасом, що вказує на майбутнє, а не повертає до кривавого минулого.
Література, виявляється, може бути дивацькою і навіть психоделічною. Напевно, коли дитина прочитає такий твір, то вже ніколи не зможе зійти з того регістру, в якому авторський голос і цікавість письма є просто неминучою і природною потребою.
У своїй статті «Відповідь на питання: що таке постмодерн?» Жан-Франсуа Ліотар направду проголошує «війну цілому». Така інтенція полягає насамперед у недопущенні нового тоталітаризму, появи будь-якого нового сурогату єдності, що буде проголошений священним, аби виправдати примус і насильство в чиїхось владних інтересах.
Всі статті рубрики
Опінії
Пропонуємо вашій увазі відеозапис круглого столу, присвяченого обговоренню монографії Зенона Когута “The Making of Cossack Ukraine” за участі Франка Сисина, Роберта Фроста, Терези Хинчевської-Геннель та Андрія Бовгирі. Круглий стіл відбувся в межах конференції “Eighteenth-Century Ukraine and Poland in the Texts and Documents of the Epoch: Society, Culture, Art”, організованій Українським
Пропонуємо Вашій увазі запис презентації книги за участю обидвох авторів, що відбулася другого листопада 2025 р.
Розмова з упорядниками: Олею Гнатюк, Ярославом Глистюком, Оксаною Дмитерко і Мирославом Чехом. 26 жовтня 2025 Видавнича серія «Україна. Європа: 1921-1939». Львів: УКУ 2025
Обговорюючи дослідження історії Голокосту на території окупованої нацистською Німеччиною України учасники дискусії зосередилися на таких питаннях: ключові історіографічні тенденції студій Голокосту, актуальність числа в реаліях російсько-української війни, вплив поточного воєнного досвіду на осмислення історії Голокосту.
Всі статті рубрики
Відеотека
Бібліотека
Електронні публікації
Всі статті рубрики
Бібліотека
Зусиллями шести академічних інституцій завершено роботу над тритомником наукової спадщини Михайла Зубрицького, присвяченим сільській Галичині. Пропонуємо до вашої уваги вступну статтю Франка Сисина та повний текст першого тому видання, що містить 40 ґрунтовних наукових досліджень.
Це історичне дослідження розроблене в межах проєкту «REHERIT 2.0: Спільна відповідальність за спільну спадщину», реалізованого ГО «Центр міської історії Центрально-Східної Європи» та ГС «Центр “Регіональний розвиток”» Агенції економічного розвитку PPV за фінансової підтримки Європейського Союзу.
У видавництві УКУ вийшов тритомова збірка текстів Василя Мудрого "Мистецтво можливого: демократ в епоху диктатур і тоталітаризму". Видання вийшло у серії «Україна. Європа, 1920-1939. Сайт УМ уже подав матеріал про Василя Мудрого, який написала наукова редакторка збірки Оля Гнатюк. Тут подаємо одну зі статей збірки про Голодомор.
This book is intended for private use by individuals interest-ed in their family history as well as by researchers and scholars in pursuit of historical, demographic, societal, family-structural, and similar research.
Всі статті рубрики
БібліотекаПідпишіться на новини
Ми не любимо спам як і Ви
[mc4wp_form id="249"]
