Матеріали, документи
Опубліковано 24/03/2012, 18:03 // Роман КАБАЧІЙ
Навесні 1947 року СРСР та Чехословаччина провели акцію обміну населенням: на Волинь з Пряшівщини поїхало 12 тис. русинів Словаччини, на терени Чехії (передовсім Судетів) – 30 тис. нащадків чеських колоністів. І ті, і інші названі в історії оптантами (від лат. optatio – вибір)....Опубліковано 16/03/2012, 02:35 // Kerstin BISCHL
When on the 15th November 2002 the exhibition “Nina + Mascha + Katjuscha. Women in the Red Army 1941-1945” opened its doors at the German-Russian Museum in Berlin-Karlshorst, nobody expected it to be such a success. Whereas the museum is usually not crowded...Опубліковано 05/03/2012, 17:03 // Жанна ЛАЗОРИШИН
Смерть вождя є переломною подією в тоталітарній державі, історія якої вимірюється епохами панування того чи іншого диктатора. Ця подія неминуче впливає не лише на загальну політику чи представників державного апарату, але й на настрої кожного індивіда. Адже в тоталітарній державі, в результаті масованого...Опубліковано 23/02/2012, 00:08 Ми публікуємо главу із монографії російського історика Алєксандра Гогуна, яка нещодавно побачила світ у видавництві "РОССПЭН" (Гогун А. Сталинские коммандос. Украинские партизанские формирования, 1941–1944 / А. Гогун. – 2-е изд., испр. и доп. – М. : Российская политическая энциклопедия (РОССПЭН), 2012. – 527 с. –...Опубліковано 19/02/2012, 19:45 14 грудня 2011року в Львівському університеті імені Івана Франка із публічною лекцією виступила знана українська історик Наталя Яковенко. Ми публікуємо уточнений авторкою транскрипт цієї доповіді, яку було виголошено в рамках серії зустрічей «Університетського діалогу», організованого Центром гуманітарних досліджень при ЛНУ.
Наталя Яковенко: Мій виступ важко...Опубліковано 15/01/2012, 21:04 Читачеві пропонується документальна оповідь дівчинки, врятованої з Янівського ґето (Львів). Спогади, написані нею одразу ж після звільнення Львова від нацистів. Текст читається з неослабною напругою та інтересом також і завдяки явному літературному хисту оповідачки. Його було опубліковано у Кракові 1946 року. Нещодавно вийшов український переклад...Опубліковано 07/01/2012, 08:22 // Іван-Павло ХИМКА
Роки минають і роблять своє. Багато про свої зустрічі з Ярославом Дашкевичем я вже забув. Лишається найвиразніше настрій наших розмов і нашої дружби – теплота, ніби сонце огрівало душу.
Іван-Павло Химка, Людмила та Ярослав Дашкевичі
Я вперше «познайомився» з Ярославом Романовичем (так ми його звали...Опубліковано 03/01/2012, 20:44 // Олександр ЗАЙЦЕВ
Жодна ідеологія і жоден політичний рух, які народилися в Італії, не мали такого потужного впливу на українську політичну думку, а певною мірою і політичну практику, як фашизм у 1920-30-х рр. Це й не дивно: рух і режим Беніто Муссоліні збудив величезний інтерес у...Опубліковано 07/12/2011, 21:22 Націоналізація пам'яті про Другу світову війну на україно-російському прикордонні
// Тетяна ЖУРЖЕНКО
/abstract of this article in English/
[1] У цій статті розглядаються деякі аспекти політики пам'яті на україно-російському прикордонні на прикладі двох сусідніх областей – Харківської й Бєлгородської. Звертаючись до недавніх прикладів політичної інструменталізації історії Другої...
|
|
Мережеві щоденники
// Ірина ВУШКО
Кожен раз, коли ми виходимо з темряви на яскраве сонце, то замружуємо очі, щоб... // Ярослав ГРИЦАК
Після успіху історії «Дівчинки у зеленому светрику» та фільму Аґнєшки Голланд на...
Академічне життя
Запрошуємо до читання запису дискусії навколо книжки-інтерв’ю Лукаша Ясіни з Ігорем Шевченком «Закоренілий космополіт», що її було організовано суспільно-культурним тижневиком «Kultura Liberalna». Її обговорення відбулося у варшавській клубо-книгарні Хлодна, 25 за участі Міхала Лучевскі, Лукаша Адамскі і Лукаша Павловські, а провів її Лукаш Ясіна.
Кілька останніх декад сприяють дискусіям на тему національної ідентичності, а також чинників, які її створюють. Як показують мікроісторії у Європі Центрально-Східній, ситуація є значно складнішою, ніж видається прихильникам чорно-білого варіанту історії. Поляки, українці, євреї сформувалися у спільному... 9 грудня 2011 року в Українському католицькому університеті відбулася публічна дискусія на тему «Навіщо Україна?: до 20-ї річниці референдуму». В обговоренні взяли участь український економіст з Женеви Богдан Гаврилишин, публіцист і культуролог Тарас Возняк, історик Ярослав Грицак і відомий правозахисник Мирослав Маринович.
Модератор зустрічі, історик Олександр Зайцев у вступному слові зазначив, що для «націоналіста, принаймні інтегрального націоналіста, питання «навіщо Україна? немає сенсу», тому що Україна для нього – це альфа і омега, це мірило всіх інших етичних вартостей. Націоналіст, натомість, може... Хочемо звернути Вашу увагу на те, що черговий випуск інтернет-видання Kultura Liberalna, що вийшов під назвою «Уявлення кордонів» («Wymyślenie granic»), містить дискусію про пограниччя, яка сильно перегукується зі змістом найновішого номеру «України Модерної» - тим більше, що один із учасників цієї дискусії, професор Томаш Зарицький, водночас є автором нашого номеру.
В цьому номері «Культури Ліберальної» дослідники розмірковують над тим, що собою становить концепт «пограниччя», чи, наприклад, за значенням він дорівнює концепту периферії, чи ні. Томаш Зарицький твердить, що «дискурс пограниччя» часто...
|