Чим так небезпечні для Криму «бендерівці»?

31.03.2014
3 хв читання

// Євген Сінкевич

img 16412

«Бендерівці йдуть» – лунало ще недавно по містах та селах Криму. «Бендерівці йдуть» – лунає в населених пунктах південно-східної України. Перелякані такою звісткою прихильники «Русского единства», партії регіонів та комуністів гуртують свої лави від цієї «коричневої чуми ХХІ століття». Як співав свого часу В. Висоцький: «Страшно – аж жуть!» І навіть товариш В. Путін не забув згадати про отих страшних «бендерівців» у своїй промові, виголошеній у Георгіївській залі Кремля. Щоправда, ніхто тих «бендерівців» так і не бачив ні в Криму, ні в інших регіонах України. Але, зрештою, хіба це має значення. Головне згуртуватися в якомусь місці – і тремтіти, і тремтіти, адже – страшно – аж жуть! Наприклад, у Миколаєві активісти «тремтять» біля пам’ятника визволителям міста від фашистів (Героям Ольшанцям) – адже прийдуть «бендерівці» із Західної України і розіб’ють на сувеніри святиню. Аргумент, що ті «бендерівці» чомусь не нищать аналогічних пам’ятників на заході держави не діє на екзальтованих бабусь і діловито-агресивних молодиків.

Страшилка про вурдалаків-«бандерівців» не нова – її активно використовувала радянська пропаганда. Путінська Росія як ідейний спадкоємець СРСР, приперчивши цю страшилку стосовно українських патріотів лякалкою, – «коричнева чума наступає» і дещо надавши їй нового колориту (не «бандерівці», а «бендерівці» – очевидно, жителі Бендер?), стала грудьми проти загрози «русскому миру». Крим так і не дочекався тих «бендерівців» (мабуть, не доїхали, хоч кожен потяг зі Львова зустрічали дужі хлопці з битками). Мабуть, зійшли по дорозі або злякалися і не приїхали. Зрештою, головне не це. Головне, що в Кремлі відчули отой переляк і вчасно надіслали «зелених чоловічків». Тепер, Кремлю бажано, щоб в південно-східних регіонах теж сильно-сильно злякалися отієї коричневої чуми, тих невидимих, а тому ще більш небезпечних «бендерівців». Адже братья на східних кордонах України вже й стотисячні загони борців з «бендерівцями!» приготували.

Зрештою, я відволікся. Адже обіцяв вести мову про те, чим так небезпечні для жителів півострова (тепер вже за Аксьоновим – острова Крим) оті «бендерівці». Перш за все їх небезпека полягає в тому, що їх ніде не видно. А коли не можеш розгледіти ворога – то він ще більш небезпечний і лякає до запаморочення. Так, так – до запаморочення в мізках. Проникнувши в мозок, «бендерівець» там поселяється і робить людину агресивною, що спасу від самого себе вже нема. Тільки зелені чоловічки здатні вигнати його звідти та з Криму. Тому сльози радості виступили на очах певної частини кримчан, коли побачили, що Кремль побачив їх муки і надіслав «зелених чоловічків» (хоча ні, В.Путін привселюдно сказав, що то не його хлопці), щоб допомогти викурити коричневу чуму в уособленні «бендерівців». Здається, спрацювало, – викурили? Навіть акт «очищення» провели – «найдемократичніший» референдум.

Та от тільки біда. «Очищення» провели, а проблем і страхів не зменшилося. Банкомати заблоковані, тому надіслану з Києва пенсію чи заробітну плату з них не виколупаєш. Як кажуть: «Война войной, а кушать хочется всегда». Але спасибі «дяді Вові-визволителю» – подбав. Як тільки отримаєш новий паспорт із «курицей» на обкладинці, так і заживеш щасливо – отримаєш такі рідні та бажані рублі. Правда, кажуть, що не тільки реєстр виборців і банкомати заблоковані. Немає доступу до реєстру нерухомості. Але це не біда для справжніх героїв – борців із «бендерівцями»! У паспорті вас пропишуть. Правда, не за місцем проживання (у якійсь там Ялті чи Алушті), а в одному з покинутих гуртожитків Воркути (чи Магадану). Чому не за місцем проживання? Адже в українському паспорті вказана прописка! Борони Боже! Ви що! Український паспорт із пропискою, то таємна зброя «бендерівців». Ви що цього не знали! А якщо не міняти паспорт і все ж ризикнути і залишити український? Звичайно, звичайно – можна! Ви ж тепер проживаєте в найдемократичнішій країні світу – Росії. От тільки рублів (пенсії чи зарплати) вам не бачити, як свого носа чи вуха (ой, ми їх вам ще не відтяли?). Тому валіть до своїх «бендерівців», хай вони вам платять! А квартира (дім), майно, нажиті непосильною працею? Гражданин: «Было ваше – станет наше!».

Ось, приблизно, такі діалоги звучать на «визволеному» «зеленими чоловічками» острові Крим. Пішли вже перші звільнення. Так, за рішенням вченої ради в Таврійському університеті кафедру історії України перейменовано в кафедру истории Отечества. Відповідно з речами на вихід виставлено д.і.н., професора Ганкевича. Не сприймаєш нових порядків, не отримуєш російське громадянство – пухни з глоду або «вали» на материк. Зрозуміло, що тому, хто змушений покинути домівку, продати житло (заблокований реєстр) неможливо. Ще на початку вторгнення окупантів я отримував інформацію, що в глибинці Росії ведеться агітація щодо переселення «на возвращенные» землі. Думав – нісенітниця! Не така вже й нісенітниця. Повним ходом іде захоплення майна. Зелені чоловічки прилаштовують прихоплену військову техніку та спорядження. «Самообронці» все інше, що «погано лежать». Методично ведеться робота з витіснення громадян України. Тому потік біженців щоденно буде зростати. Нависла небезпека і над частиною власників «двохголового». Очевидно, ті з них, що не пройдуть тест на лояльність та всепоглинаючу любов, – поїдуть за місцем прописки. Адже в холодних краях Росії-матушки стільки стражденних – охочих погріти «косточки» на ЮБК. Очевидно, буде діяти принцип: «Погрелся? Вали! Дай погреться другому!» Особливо не пощастить тим, хто має маєтності поблизу моря. Як складеться доля татар? Чи не надумає «гуманіст нашого століття» знову кудись їх переселити. Щось на пам’ять прийшли його «крокодилячі сльози» у грудні минулого року, коли стало дуже – ну дуже шкода українського народу, тому надав кредит В. Януковичу і знизив ціну на газ. А сьогодні вже не шкода. Любов до ближнього – вона така мінлива!

 

 

міжнародний інтелектуальний часопис

Don't Miss