Україна Модерна

Опубліковано 08.03.2017
На світанку жіночої освіти в Україні: шляхи навчання та праці перших студенток Катерина Кобченко
Доступ жінок до вищої освіти був однією з перших вимог у боротьбі за жіночі права в межах феміністського руху. На підросійській Україні «освітній похід» жінок був чи не єдиною легальною сферою жіночого активізму й набув широкого розмаху. Якими шляхами жінки реалізовували свої освітні прагнення на межі ХІХ-ХХ ст.? Які мотиви спонукали жінок до навчання? Які труднощі їм довелося долати, доки вони досягли офіційного визнання рівних з чоловіками прав на освіту, наукову працю і кар’єру? Імена та здобутки перших науковок, їхні докторські дипломи ставали тоді своєрідними «знаменами» жіночого руху, переконливими свідченнями інтелектуального потенціалу жіноцтва й важливими віхами у справі досягнення жінками рівних прав.
Опубліковано 26.02.2017
Віра та релігійні практики у досвіді українок-невільниць ГУЛАГу (1940-50-і) Оксана Кісь
У добу сталінізму десятки тисяч українок опинилися у таборах та в’язницях за звинуваченнями у політичних злочинах. Та що насправді нам відомо про те, як жили ці жінки у неволі – роками, часом - десятиліттями? Що допомагало їм виживати у нелюдських умовах ГУЛАГу? У цій статті розглядаємо релігійне життя українських жінок-політв’язнів (їхні повсякденні релігійні практики, імпровізовані богослуження, підготовка і відзначення головних християнських свят) не лише для того, щоб реконструювати цю сторону життя невільниць, але й спробувати осягнути роль віри, молитви, християнських атрибутів та ритуалів для збереження психічного здоров’я, стійкості духу та самого виживання у таборах та в’язницях ГУЛАГу.
 

(Де)монтаж пам'яті

Опубліковано 21.03.2017
(Де)монтаж пам'яті з Іриною Старовойт У цій рубриці йдеться про нове (пере)осмислення того, що ж таке пам'ять і пам'ятання - приватне і колективне, про резонанс минулого у сьогоденні, про спільноти пам'яті, про широкий контекстуалізований спектр поглядів щодо змагання пам'яті і забуття, про мнемонічні маніпуляції, тобто про все, що дозволяє глибше і точніше зрозуміти досвід, травми, героїчне і повсякденне, небезпеку і потрясіння ХХ і ХХІ ст. Пропонуємо непросту багатоголосу розмову про пам'ять і непам'ять в нашій частині світу - текстуалізовану, візуалізовану і передану засобами культури.
Опубліковано 21.03.2017
Чи є вихід? Війни пам’яті у пострадянській Україні в порівняльній перспективі Оксана Шевель
Цей текст – приклад прагматичного підходу до невирішеної в Україні проблеми війн пам’яті. Авторка переконує, що навіть у суспільстві, розділеному пам’яттю про конфлікти минулого, можна вибудувати єдину національну ідентичність. Дослідниця оперує поняттям конкуруючих режимів пам’яті та чотирма типами мнемонічних діячів, як їх визначили у своїй недавно запровадженій класифікації Ян Кубік та Міхаель Бернхард. Стаття порівнює нашу ситуацію у сфері політики пам’яті з іспанським сценарієм і обґрунтовує та зважує три можливі способи реалізації реформи цієї сфери в Україні: офіційне запровадження мнемонічного плюралізму; повну європеїзацію політики пам’яті чи реформування через суспільство.
 

Відеотека

Опубліковано 19.11.2016
Лекція Ірини Старовойт
1 серпня 2016 р. в межах лекційної програми "Єврейські дні у Ратуші: Спільноти, середовища та держави у спірних містах ХХ століття" Ірина Старовойт виступила з лекцією "Саме тут. Голокост у моєму місті". Дослідниця розповіла про пам'ять Голокосту у містах, складність її усвідомлення, конфліктність спогадів і ландшафти історичної провини. Про неприємну пам'ять без ностальгії слухайте у цій рубриці.


Опубліковано 15.11.2016
Лекція Оксани Косміної “Міфи і факти про вишиванку
4 жовтня в межах телепроекту "Суспільний Університет" на УТ-1 відбулася лекція Оксани Косміної "Міфи і факти про вишиванку". Учена розповіла про появу вишиванки серед українського сільського населення, її елітарне коріння та існуючі міфи навколо поширення перших вишиванок на теренах України.


Опубліковано 01.11.2016
Лекція Катерини Кобченко 24 жовтня в межах телепроекту "Суспільний Університет" на УТ-1 відбулася лекція Катерини Кобченко "«Нова радянська жінка»: Емансипаційні практики радянської влади 1920-1930-х років". Дослідниця аналізує тогочасну гендерну політику, вказуючи на її змінність в залежності від ідейно-партійної кон'юктури, процес формування "соціального контракту" радянської держави з жінками, появу нових можливостей для жінок та очікувань від них, і як результат констуювання нового ідеалу жінки – активної виробниці і турботливої дружини-матері водночас
 

Життєписи історії

Опубліковано 04.02.2017
Авторська рубрика Світлани Одинець “Життєписи історії” - це розгорнуті біографічні інтерв'ю з провідними українськими та іноземними істориками, чиї праці та постава посутньо вплинули на розвиток історичної науки, започаткували нові напрямки чи школи, здійснили докорінний поворот у дослідженні певної ділянки. Формат інтелектуальної біографії дозволяє краще пізнати життєву траєкторію ученого/ї, зрозуміти важливі чинники, які впливали на його/її становлення, пізнати особистість і довідатися таємниці успіху.
Опубліковано 04.02.2017
Марта Богачевська-Хомяк: “Виглядає, що я ціле життя відгортаю ледь помітні стежки” Ця розмова відбулася у Львові всередині листопада минулого року, коли професорка Марта Богачевська-Хомяк, колишня директорка Програми Фулбрайт в Україні, вкотре приїхала до України. У численних інтерв’ю для радіо і телебачення учену раз-по-раз питали про перевидання її знакової книги “Білим по білому. Жінки в громадському житті України. 1884–1939” (Київ, 1995), яка й нині не втратила актуальності. Чому і як писався цей текст, у який спосіб родина Богачевських опинилася в Америці, що означало бути повоєнною українською емігранткою у США півстоліття тому, і що найбільше вразило професорку Колумбійського університету під час першого візиту в Україну у 1980-х роках – читайте в цьому інтерв’ю. Це дуже приватна історія про самореалізацію українки у цілковито відмінному світі, і про слушність багатьох загальнолюдських універсалій, які наша гостя доводить собі все життя.
 

Шафка з документами

Опубліковано 17.03.2016
Ecce homo. Юліян Вассиян (спроба довершити портрет) Юліян Вассиян (1894-1953)– громадсько-політичний діяч, публіцист, ідеолог українського націоналізму, один з нечисленних українських філософів. Та про його життя майже нічого не відомо. Устина Стефанчук, ретельно вишукуючи і вивчаючи архівні документи по цілому світу, прагне повернути українській історії цю непересічну постать. Тут авторка аналізує життєвий шлях Вассияна, розпочинаючи раннім дитинством і закінчуючи еміграцією. Дослідниця розглядає різні контексти, в яких перебував Вассиян: українське студентство Праги, академічна спільнота Карлового університету, націоналістичні організації... Так, з розпорошених відомостей, вона відтворює життєвий портрет філософа.
 

Нотатки

30.01.2017
249 Ігор Жалоба
20 січня 2017 р. в Інституті Східноєвропейської історії Віденського університету відбулося установче засідання австрійсько-української комісії істориків. Метою зустрічі стало затвердження статуту Комісії, обрання співголовів та затвердження робочої програми її діяльності на 2017 рік. Засіданню Комісії 19 січня 2017 р. передувала доповідь австрійського письменника і публіциста Мартіна Поллака, відео якої можна переглянути у цій рубриці.
 
02.01.2017
249 Андрій Усач, Марта Гавришко
1-2 грудня 2016 р. в приміщенні Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна відбулась міжнародна наукова конференція «Масове насильство та геноциди на українських землях у 1930-1940-х роках». Її організатором став Центр дослідження міжетнічних відносин Східної Європи за підтримки ініціативи «Українсько-єврейська зустріч».
 

main page

Книжкова полиця

Кравець Данило. За Збручем: західноукраїнська громадсько-політична думка про радянську Україну (1920–1930-ті рр.): монографія. – Львів: Львівська національна наукова бібліотека України ім. В. Стефаника, 2016. – 297 с. Кравець Данило. За Збручем: західноукраїнська громадсько-політична думка про радянську Україну (1920–1930-ті рр.): монографія. – Львів: Львівська національна наукова бібліотека України ім. В. Стефаника, 2016. – 297 с.
 

Нас підтримують:

Підтримка сайту відбувається
у рамках Програми дослідження сучасної історії України
ім. Петра Яцика
Канадського Інституту Українських Студій (Університет Альберта)
при співучасті Львівського національного університету
імені Івана Франка
та Українського Католицького Університету

Jacyk

Знайдіть нас у Facebook

Ukraina Moderna (Lviv, Ukraine) 
facebook.com - uamoderna
Будь ласка, надішліть нам запит дружби!